Дивлюсь вже практично тільки російські канали і новини. „Наші” вже дістали своїми новинами переповнені якоюсь злобою, вічними переслідуваннями, криміналом, мітингами і політикою. Як сказав один із поважних однопартійців, „всі стали якісь заполітизовані” так, якби не було про що інше й поговорити. Політики вистачає на роботі „з головою”. Тому коли прихожу додому, то включаю якісь нейтральні канали, а коли новини хочу подивитись – то краще вже послухаю російські.
Так от. Тільки що в новинах їхніх почув: один із депутатів держдуми подав пропозицію на розгляд, щоб почати переговори із Швейцарією про видачу доктора Адамова, колишнього керівника Енергоатома Росії. Мотивував тим, що Адамов знає багато державних секретів і видасть їх, як свого часу зробив український Лазаренко. Тому, добавив він в кінці, якщо махінатора не погодяться видати – „замовити” його у російських спецслужб. Спікер їхній (чи голова, чи як його посада точно не знаю) розгубився з такої пропозиції, пауза, тишина і відповідь – „обсудимо!”