Одразу скажу, що їздив до посольства тричі. Перший раз все проходило занадто «гладко» щоб закінчитись успішно.
1. Оплата. З оплатою не виникло жодних проблем. Добирався як зажди до посольства за допомогою метро, зупинка «Золоті ворота». Так от, ПроКредитБанк (з недавнього часу посольство приймає платежі тільки через цей банк) знаходиться одразу по лівій стороні з виходу метро (ну декілька метрів треба звичайно пройти). В самому банку є готові форми в які треба вписати ПІБ платника, за що платите і підписатися. І заплатити. Видадуть чек (у вигляді двох аркушів) про оплату. Один з них треба буде віддати у посольстві. Зверніть увагу, що на одному аркуші написано «копія посольства», а на другому «копія платника». У посольстві звертають на це увагу і просять саме свою копію.
2. Вимоги до фотокарток. Двері посольства відчинені для тих хто за іміграційними візами з 11.30 – 12.30 з понеділка по четвер. Звичайно, що треба бути на місці в 11.30, то сам офіцер приймає документи до 12.30, вже коли ви попали всередину. В залі буде купа людей – не переживайте, це на тимчасову візу. І не займайте ніяких черг – десь через хвилин 10-20 офіцер попросить здати листи з запрошенням (POVL) у віконце. Треба здати тільки листи. Людей на імміграцію буде не багато, це я вам гарантую. Він збере, по штрих-коду перевірить стан/статус справи і пофамільно попросить підійти до віконця. Знову ж таки – не треба займати ніяких черг. Попросили, підійшов, віддав обидва закордонні паспорти (свій і дружини), надав фото і квитанцію про сплату (за двох вийшло 4900 грн.). Тут і почалось – «фото має бути не старіше 6 місяців, а Ви мені яке даєте?». Відверто, ще при подачі форм і документів, я наробив купу фото і вони у мене збереглись. От я їх і давав. «Я ж зовсім не змінився» не пройшло і добре, що я був заздалегідь підготовлений і мав інші фото. Порада: якщо пройти далі по вулиці Ярославів Вал (на якому власне і знаходиться посольство), за Львівською площею, є невелика фотолабораторія, де дуже грамотно роблять для посольства фотографії – на білому тлі (фоні) з дотриманням всіх вимог і розмірів, за 5 хв., як і написано на рекламі. Віднестись до фото треба серйозно, бо можна загубити можливість отримати візу в той же день.
3. Адреса в Канаді. При здачі паспортів і фото мене запитали куди я їду. Я сказав, що до тітки дружити. Мене попросили адресу. Звичайно, що я її не знав, а даремно. Увага (!), в посольстві вимагають адресу куди ви проїдете після перельоту. Як пізніше виявилось, адресу вписують у форми, які видають з візами. Прийшлось виходити з посольства, і виясняти адресу.
4. Вимоги до паспортів. Здавши паспорти, фото і квитанцію мені сказали підійти на 15 год. Знову ж таки – непотрібно займати черг – викликають пофамільно. Мене викликали першим. Чому? Читайте далі. Офіцер: «Нажаль ми не можемо надати вам зараз візи, оскільки фото вашої дружини в паспорті частково пошкоджено, тобто відклеєно. Ви можете вклеїти на сторінці «Особливі відмітки» нове фото і завірити в ОВІРі або виготовити новий паспорт».
До речі, коли був останнього разу в посольстві, була сімейна пара, що отримувала візи. Так от, їх відіслали робити півторарічній дитині паспорт, хоч фото дитини було вклеєне в закордонному паспорті, офіцер був непохитним – зробіть дитині паспорт і приходіть.
Виготовити новий паспорт не вдалося сходу, були проблеми з пропискою. Зате вдалося вклеїти фото. В ОВІРі сказали, що то звичайна процедура – пишете заяву, що «так мов і так, не пускають на кордоні, тому що старе фото в паспорті не відповідає теперішній зовнішності, змінився колір і довжина волосся, бла-бла-бла», надаєте фото і протягом дня-двох – вам вклеять нове фото на сторінку «Особливі відмітки» і бахнуть штампик. Але є нюанс (!) – ну куди без цих нюансів? J В ОВІРі обов’язково попросять український паспорт і перевірять прописку. Якщо ви звернулися не до «свого» ОВІРу – «до побачення!».
Зрештою все закінчилось вдало. Вклеїли фото, пішов ще раз у посольство, віддав паспорти і вже нормальні, «свіжі» фото. Підійшов на 15.30, як попросили. Прочекав ще в середині десь годину – офіцер був просто один (за звичай їх двоє) і ледве справлявся. Покликали, видали великий конверт, в якому практично всі документи, що подавалися мною трохи більше як 2 роки тому, за винятком форм і копій закордонних паспортів; супроводжувальний лист (в ньому вказано про процедуру переїзду, що можна, і чого не можна), форми. Попросили перевірити, перш ніж покинути посольство. Я тільки перевірив прізвища і номери закордонних паспортів. До речі, паспорти може забирати один член сім’ї, не обов’язково всім туди пертись. І вже дуже радий вийшов з посольства.
Спочатку не віриться, що все закінчилось (чи тільки почалось?)… Тепер в планах відлетіти в кінці жовтня.