Випало ще 15 см. Снігу як обіцяли. У моєму селі всі 20. :) Вранці трохи почистив коли грів машину. А тепер як приїхав то повністю почистив перед будинком. Це такий кайф! Серйозно. Трохи попрацював і фізично і повітрям свіжим подихав. Вони пендоси, навіть не знають що то таке. Ну знають, але переконаний, що кайфа від того точно не получають. От випав сніг такий. Так вони дома сидять, навіть половина шкіл закрилися. Вони навіть в будинок заходять через гараж. От якщо автоматичні двері відкриються і їх консервна банка може виїхати, то ще можуть піти на роботу. А так – ні-ні. )))) «Вот уроди…» (с) «Брат-2».
 

Зранку були величезна пробки. Аварія і все. Все заблоковано. Так що я добирався хвилин 40 до роботи. Ще сьогодні трохи порушив правила. Мені треба було повернути наліво, а до повороту – черга в метрів 500. Виїжджати з полоси можна вже метрів за 20 до повороту. Ну я, як українець, не витримав і виїхав і поїхав до повороту спокійно по нейтральній полосі. І що? Та всі ми люди і закон про дурний приклад ще ніхто не відміняв. Під’їжджаю до повороту і дивлю за мною вже три машини і ще дві виїжджають зі своєї полоси… ))) (Тільки от не треба мене зара застерігати, що не треба порушувати правила, їзди акуратно і бла-бла-бла. Я їжджу акуратно, наскільки можу. Більше так не буду. Чесно.  )  
 

Згадав. Вчора коли розмовляв з хазяйкою, вона чесно призналася, що тримає температуру +22. Якщо додає більше – то їй жарко. Дома я тримав 23..24. Я вже звик і до 22. Питає чи не шумить котел. Кажу шумить, звичайно. Каже, якщо закрити двері в спальню, то не будеш нич чути.  А я кажу, що якщо закрию в спальню, то там дубак буде, бо вікна китайські, тонкі і нич не герметичні. Кажу щось треба придумати з вікнами і дверима в кімнату з котлом. Тут вона зрозуміла, що пахне для неї проблемою, тихенько погодилася і змилася. Запитала чи я росіянин. Кажу українець. «Ага, але то близько до Росії, правда?». Дуже близько кажу. ))) Чого питала? – загадка. Бояться ці мусульмани нас… бояться.. ))) Ну нехай бояться, може то і краще. Питала чи люблю гострі справи. Сказав, що їсти можу. Казала, що при нагоді пригостить, що я спробував їх кухню. Нормальний пацан  з’їсть все. Як я сьогодні траванувся. Не знаю чим. Даю 85% на сир. Я вчора його купив і забув витягнути з рюкзака. Ранком тільки витягнув. То він в теплі простояв. Знатоки, може бути? В любому випадку він мені зіпсував мій сніданок – несмачний. На роботі під обід вже зовсім кепсько стало. Ну шлунок, звичайно,  миритися не став і все гарно видав нафіг. Трохи поголодав, як вчила ма, по дорозі додому купив шоколаду. Поїв, тепер точу шоколад. Приходять сили.
 

Трохи фоток. Над новими знаками ставлять знак, що «то новий знак!», на більшості світлофорів – камери (на фотці видно), старий автобус-«булка», на останніх вже я додому їхав сфоткав мечеть, що недалеко від нас. Ввечері гарно підвічується.