Вже який рік спостерігаю за собою, що страшно втомлює і не приносить ніякого задоволення монотонна, однакова робота. Навіть та, що подобається. Ось програмувати один і той же проект можу декілька днів. І все! Далі голяк. Просипається якась лінь страшної сили і не позволяє мені далі працювати в тому напрямку. Буду робити хоч що, але не те, чим займався вже декілька днів. Як перед екзаменом, коли треба вчитись і знаходиться купа роботи, яку ще б зробити, а тоді вже можна і приступати до навчання і сонливість, і втома звідки не візьмись з’являється і ти кидаєш конспект і забиваєш на все.

Так і в мене з монотонною роботою, особливо коли немає проблеми. Знаєш як зробити і все, а зробити це – «в падло».

Це все б ще нічого, але ж пропадає марно багато часу. Щиро заздрю тим людям, які можуть безперервно програмувати день і ніч, лабати і дивувати своїми можливостями. Ех…

Будем вчитися…