Заправив я сьогодні свою беху тим, що мені продали під назвою 95 бензин за 2,99 грн./л. Гіршого пального я не заливав. По-перше, в мене руки воняли (саме воняли! Вони не пахли бензином) півдня (!). Я декілька разів мив їх милом – даром. Машина втратила тягу. Зявився незрозумілий запах і вихлоп. Коротше кажучи, не знаю що я купив і залив, і на чому їжджу. До тепер був впевнений, що купую під маркою „95” 92-гий бнзин (не розбалений). Тепер не знаю що і робити...

От цікавить мене таке питання: кому і на скільки подобається його місце роботи і робота, якою зайнятий/та?

Недавно чув як один ведучий по ящику сказав, що журналісти – противні. Я себе не вважаю журналістом, хоча всякого папір’я і ксив, що це підтверджують, вистачає. Вважаю себе програмістом. Який вже є, але програміст (до речі остання робота, над якою трудився останні 5-6 днів. Написана на .НЕТі, оцінюйте). І напевне все-таки, противний. :)))
А ще чув, що Adobe купила Macromedia. Не знаю тепер що й робити: радіти чи ні. Остання фірма і її продукти мені дуже подобаються, як тепер їх буде розвивати Adobe – не відомо. Будемо, як завжди, сподіватись на краще.

В суботу переобув свою кралю на літню резину. Купив ще два колпачка (нікелірованих) на золотники – два зпіонерили не знаю коли. В той же день всі чотири колеса залишилися без цих же самих ковпачків. Плюнув. Не знаю яка сорока зпи%@ила їх, але дякувати колеса залишила. %) . Вчора дивлюсь – колесо заднє спускає. Було дві догадки – або вже погана покришка, або погана робота. Поїхав я до «своїх» майстрів.
По дорозі 2 прикола.
Перший досить сумний: «Автодор» взявся за ремонт доріг. В дощ. Недавно вичитав в газеті міськради, що ремонту доріг заважає погода. Сьогодні зрозумів, що чекали вони дощів. І бачили б ви як він ті дороги ремонтує. Матами всіма які я знаю – не передати. Там де вибоїни – робить їх ще більшими і глибшими – так, щоб ви не могли оминути ту вибоїну і… І все!!! Залишає він ту вибоїну не знаю на скільки. Мабуть хочуть, щоб водії побільше їм здоров’я побажали. Там де асфальт був більш менш… увага… Правильно! Він знімає цей асфальт нах!!! Навіщо нам хороші шматки дороги, навіть по 10 метрів. Дорога має бути рівномірною – рівномірною в вибоїнах і нерівностях. Думаєте на цьому все закінчується? Ні, звичайно. Згадайте в якій дивовижній і чудовій країні ми живемо. Вони беруть новий асфальт і посипають (саме посипають, інакше назвати цю процедуру неможливо!) ті місця де їм здалося, що «ще не рувно». Посипали, закатали (якщо це можна так назвати, а в більшості випадків – просто залишають так – «машини утрамбувуть»). Вуаля, і нові горби і нерівності готові! Можна тепер відчитуватись про вкладені мільйони і сотні тисяч в дорогу.
Другий прикол. Їду я по об’їзній і наздоганяю тягач. Не знаю, що то за біда була, але в неї точно ніякого захисту коліс. І попав під своєрідний «душ». Враження і відчуття були супер. Правда не знаю як машині, а мені сподобалось. Двірники на максимальній швидкості не встигали згрібати потік води. Це продовжувалося не більше 40 секунд і було прикольно.
Повертаючись до колеса, що спускало. Доїхав я до самої найкращої станції, де ремонтують колеса. Говорю вам із усією відповідальністю, мужики знають свою справу і беруть за неї не багато. Я об’їздив не менше чотирьох станцій, щоб знайти хоч якусь ближче до будинку, де живу і… даром. Після спілкування і їх відвідування, зрозумів, що кращого місця немає. Так от, знявши колесо ми швидко знайшли біду – прокол, причому серйозний. Думав, що прийдеться камеру ставити (у мене «безкамерки»), а тут мені говорять, що «то лупина». І я вперше побачив як заробили дирку в покришці за лічені секунди і навіть не спускали повітря. Гм… Перевірили тиск поставили і все! Ні, ще не все. Ще я попросив 4 колпачка, але такі, щоб не кидалися в очі – «без роблем!». Поставив їх і далі в дорогу по ямам, вибоїнам і т.д.…

Вчора з’їздили в Славськ. Просто відпочити. Дуже гарно, дуже смачно, дуже класно… рекомендую там побувати, не пожалкуєте.
Вибрані фото тут.

Прихожу на роботу, загружаю комп і на протязі 30-40 хвилин синій екран. Пере загружаю і все в нормі. Більше ніяких глюків до кінця робочого дня… Гм…

Вчора почув, що «Райфайзен» банк має серйозний намір викупити повністю банк «Аваль».

Інтернет має свого святого покровителя. Більше того, ще є й день цього святого.
Ось що нарив в Інеті:
4 апреля День Святого Исидора (покровитель Интернета и компьютеров).
Святой Исидор, епископ Севильский (560-636), получил известность благодаря не только своему благочестию, но и любви к наукам. Он автор одной из первых книг по этимологии, первым представил работы Аристотеля в Испании, а потому давно уже считается патроном школьников и студентов. В 1999 году папа Иоанн Павел II официально назвал святого Исидора покровителем пользователей компьютеров и Интернета.

І навіть є молитва виходу в Інтернет.

Письмо маме от 15-летней дочери, которой в этот ммомент не было дома. Мама заглянула в ее комнату и с замиранием сердца заметила письмо, оставленное дочкой на столе и адресованное ей. Трясущимися руками женщина взяла письмо и прочитала следующее: Дорогая мамочка! Прости меня, пожалуйста, но
я решила уехать к моему новому бойфренду. Я его очень люблю.
Он - великолепен со всеми своими татуировками и пирсингом. А какой у него мотоцикл! Но это еще не
самое главное - дело в том, что я беременна. Ахмед сказал, что мы будем очень счастливы в
его трейлере. Трейлер поставлен в лесу. Там очень красиво.
Ахмед хочет иметь много детей, и это и моя мечта. Я многое узнала от Ахмеда. Кстати, марихуана - совсем безвредная трава. Мы будем ее выращивать во дворе нашего трейлера для нас и наших друзей, а они будут взамен угощать нас кокаином и экстази. Пока же молись вместе с нами, чтобы ученые побыстрее нашли лекарство от СПИДА, чтобы Ахмед смог почувствовать себя лучше. Он это заслуживает. Мамочка! Пожалуйста, не волнуйся за меня! Мне уже 15 лет, и я могу сама о себе позаботиться. Когда-нибудь я приду к тебе в гости, чтобы ты увидела своих внуков. Твоя любящая дочь. P.S. Мам! Я написала неправду! На самом деле я в гостях у соседей. Я просто хочу сказать тебе, что в жизни могут случиться куда более неприятные вещи, чем рапорт о моих оценках, который находится в верхнем ящике моего стола...