:)
По вихідним скучно. В будній день немає часу, а вихідний приходить і все... Здається так його чекав, а що робити? Виспався, поприбирав і пішов туди де час теж пролтає моментом - по магазинам. Я лиш в одному був... ))) І половини дня нема. )
Купив пилосос. По дорозі додому в LCBO - закупився пивом... ))) Брав тільки те, що знав, що хороше ))) Получився пакуночок гарний. :) Тепер от пробую, почав з HOLSTEN Premium - хороше. Канадстке щось боюсь брати - переконаний, що гидота. Хоча Золтан казав, що теж не погане, гірше за європейське, але і дешевше. Не знаю, після їхньої "водички" довіра пропала...
"Канадські гірки"
Коментарі [2]
31 січня 2009 | 22:11
Сьогодні
Випало ще 15 см. Снігу як обіцяли. У моєму селі всі 20. :) Вранці трохи почистив коли грів машину. А тепер як приїхав то повністю почистив перед будинком. Це такий кайф! Серйозно. Трохи попрацював і фізично і повітрям свіжим подихав. Вони пендоси, навіть не знають що то таке. Ну знають, але переконаний, що кайфа від того точно не получають. От випав сніг такий. Так вони дома сидять, навіть половина шкіл закрилися. Вони навіть в будинок заходять через гараж. От якщо автоматичні двері відкриються і їх консервна банка може виїхати, то ще можуть піти на роботу. А так – ні-ні. )))) «Вот уроди…» (с) «Брат-2».
Зранку були величезна пробки. Аварія і все. Все заблоковано. Так що я добирався хвилин 40 до роботи. Ще сьогодні трохи порушив правила. Мені треба було повернути наліво, а до повороту – черга в метрів 500. Виїжджати з полоси можна вже метрів за 20 до повороту. Ну я, як українець, не витримав і виїхав і поїхав до повороту спокійно по нейтральній полосі. І що? Та всі ми люди і закон про дурний приклад ще ніхто не відміняв. Під’їжджаю до повороту і дивлю за мною вже три машини і ще дві виїжджають зі своєї полоси… ))) (Тільки от не треба мене зара застерігати, що не треба порушувати правила, їзди акуратно і бла-бла-бла. Я їжджу акуратно, наскільки можу. Більше так не буду. Чесно. 
)
) Згадав. Вчора коли розмовляв з хазяйкою, вона чесно призналася, що тримає температуру +22. Якщо додає більше – то їй жарко. Дома я тримав 23..24. Я вже звик і до 22. Питає чи не шумить котел. Кажу шумить, звичайно. Каже, якщо закрити двері в спальню, то не будеш нич чути. А я кажу, що якщо закрию в спальню, то там дубак буде, бо вікна китайські, тонкі і нич не герметичні. Кажу щось треба придумати з вікнами і дверима в кімнату з котлом. Тут вона зрозуміла, що пахне для неї проблемою, тихенько погодилася і змилася. Запитала чи я росіянин. Кажу українець. «Ага, але то близько до Росії, правда?». Дуже близько кажу. ))) Чого питала? – загадка. Бояться ці мусульмани нас… бояться.. ))) Ну нехай бояться, може то і краще. Питала чи люблю гострі справи. Сказав, що їсти можу. Казала, що при нагоді пригостить, що я спробував їх кухню. Нормальний пацан з’їсть все. Як я сьогодні траванувся. Не знаю чим. Даю 85% на сир. Я вчора його купив і забув витягнути з рюкзака. Ранком тільки витягнув. То він в теплі простояв. Знатоки, може бути? В любому випадку він мені зіпсував мій сніданок – несмачний. На роботі під обід вже зовсім кепсько стало. Ну шлунок, звичайно, миритися не став і все гарно видав нафіг. Трохи поголодав, як вчила ма, по дорозі додому купив шоколаду. Поїв, тепер точу шоколад. Приходять сили.
Коментарі [0]
28 січня 2009 | 22:20
Здорова їжа
Багато речей продаються генномодифіковані, або так законсервовані, що ніхто не здогадується (або навіть не хоче думати) з якого то вони милого так довго зберігаються. Багато їжі з нездоровими добавками сої, соєвого молока, чи м’яса з тварин яких пічкали гормонами. АЛЕ! По-перше, на упаковці завжди написано з чого зроблений той чи інший продукт. По-друге, завжди є здорова їжа поруч. Так, вона дорожча, але ж є вибір, правильно?
Є ще одна негативна річ – ефект супермаркету. Ідеш за однією річчю, а обов’язково купиш декілька. ))) от вчора зайшов тільки за хлібом, а вийшов з хлібом, паніровочними сухарями, сиром кусочком шинки… 
Коментарі [0]
27 січня 2009 | 22:09
Англійскаю
Ага, починаю розмовляти! Дякуючи шефу, у якого рот не закривається і у котрого 1000 питань на годину, і китайців, які зламали мій бар’єр. Вони три роки і так говорять, що краще би рота не відкривали. І не хвилюються зовсім! Сьогодні говорив з хазяйкою будинку. Фіг знає скільки вона тут в Канаді живе, а говорить так, якби… навіть нема з чим/ким порівняти. Коротше – ніяк. Її навіть зрозуміти важко. І головна їх проблема, вони не вчать мову. І їх це не хвилює навіть. Індуси між собою по-своєму, росіяни між собою по-своєму, китайці – по-своєму…
Коментарі [2]
27 січня 2009 | 22:06
Бокс, блін...
В неділю привезли матрац з боксом, про я кий я писав. Так от, бокс не вписувався ніяк в поворот на сходах і вони його забрали і порадили замовити замість цього розділений на дві частини. Сказали, що той навіть дешевше має бути. Передзвонив я сього в магазин і кажу мол так і так, другий бокс треба під матрац. Вони, кажуть що не проблема, звичайно є, але коштує на 100 баксів дорожче. 100 баксів??? Я розгубився. Кажу дешевшого немає??? Ні сер, саме такий як вам потрібний – коштує на 100 баксів дорожче… №;%» Я доплатив прямо по телефону. Продиктував номер своєї кредитки і вуаля… Поставив трубку і ще поматюкався. Сказав Золтану, а він каже що дзвони і вертай матрац, бокс і все що в них купив – побачиш, що вони продадуть тобі все за півціни в ту ж хвилину… Ну не пендос я ще настільки, щоб таке зробити. Але 100 баксів! Блін. Наступного разу – поверну точно.
Коментарі [2]
27 січня 2009 | 22:03
Треш
Дала мені хазяйка брошуру, памятку намагнічену щоб на холодильник приліпити і ще купу літератури щодо сміття. Почитав. Написано все, розжовано все. 1000 разів написано на кожній сторінці як сортувати сміття, як, де і в чому його класти на вулицю, щоб його забрали, години і дні, по яким їздить «мусорка» і це все забирає. Але зацікавило не те, в брошурі написано що роблять зі сміттям, як його збирають, куди відвозять, як і де перероблять і що з того виходить. Вказані адресі всіх місцевих організацій що займаються сміттям і розцінки: апаратуру вони, наприклад, забирають безкоштовно, а от за кожну шину в залежності від її розміру – треба заплатити. Також можна замовити машину щоб приїхала і забрала будь яке сміття, акурат все порахують і тут же можеш заплатити кредиткою, готівкою або чеком. :) Культурно.
Коментарі [0]
27 січня 2009 | 22:00
Притчи, афоризмы...
Лев Луцкер на своєму ЖЖ опублікував декілька притч і афоризмів. Просто не можу не поділитися.
Как-то в одно селение пришёл и остался жить старый мудрый человек. Он любил детей и проводил с ними много времени. Ещё он любил делать им подарки, но дарил только хрупкие вещи. Как ни старались дети быть аккуратными, их новые игрушки часто ломались. Дети расстраивались и горько плакали. Проходило какое-то время, мудрец снова дарил им игрушки, но ещё более хрупкие.
Однажды родители не выдержали и пришли к нему:
— Ты мудр и желаешь нашим детям только добра. Но зачем ты делаешь им такие подарки? Они стараются, как могут, но игрушки всё равно ломаются, и дети плачут. А ведь игрушки так прекрасны, что не играть с ними невозможно.
— Пройдёт совсем немного лет, — улыбнулся старец, — и кто-то подарит им своё сердце. Может быть, это научит их обращаться с этим бесценным даром хоть немного аккуратней?
Притча от Пауло Коэльо
Учитель сказал:
— Мой дорогой ученик, я должен сообщить тебе что-то, что ты возможно не знаешь. Я думал о том, как сделать эти новости менее трудными для слуха: как добавить ярких цветов, плюс обещание Рая, панораму Абсолюта, запутать тайными объяснениями — но этого не будет. Вдохни глубоко и подготовься сам. Я должен быть прямым и гарантирую, что абсолютно уверен в том, что тебе говорю. Это надёжный прогноз, абсолютно не сомневайся в этом. Это следующее: ты умираешь. Это может быть завтра или спустя пятьдесят лет, но, рано или поздно, ты умрешь. Даже если ты этого не захочешь. Даже если у тебя другие планы. Думай тщательно о том, что ты собираешься сделать сегодня. И завтра. И со своей оставшейся жизнью.
К одному мудрецу пришел человек и сказал: «Что мне следует делать, чтобы стать мудрым?» Учитель ответил: «Выйди и постой там». А на улице шел дождь. И человек удивился: «Ну как это может помочь мне?» Он вышел из дома и стал там, а дождь лил и лил. Человек полностью промок, вода проникла под одежду. Через десять минут он вернулся и сказал: «Я постоял там, что теперь?»
Мудрец ответил: «Что случилось? Когда ты там стоял, дано ли тебе было какое-нибудь открытие?»
Человек ответил: «Открытие? Я просто думал, что выгляжу как глупец!»
Мудрец сказал: «Это великое открытие! Это начало мудрости! Теперь ты можешь начинать. Ты на правильной дороге. Если ты знаешь, что ты глупец, то изменения уже начались» («Хасидская мудрость»)
«Никто не может судить о других, пока не научится судить о себе самом» (И. Гете).
«Если вас никто не любит, будьте уверены, – это ваша вина» (Ф. Добридж).
«Доброта, высказанная нам каким-либо человеком, привязывает нас к нему» (Ж.-Ж. Руссо).
«Когда мы счастливы, мы всегда добры; но когда мы добры, мы не всегда счастливы» (О. Уайльд).
«Кто слишком долго думает о том, чтобы делать добро, тому нет времени быть добрым» (Р. Тагор).
«Жизнь – не зрелище и не праздник; жизнь – трудное занятие» (Д. Сантаяна).
«Люди, которым всегда некогда, обыкновенно ничего не делают» (Г. Лихтенберг).
«Счастье целиком без примеси страданий не бывает» (В. Шекспир).
«Когда человек не знает, к какой пристани он держит путь, для него ни один ветер не будет попутным» (Сенека).
«Видеть несправедливость и молчать – это значит, самому участвовать в ней». (Ж.-Ж. Руссо).
«Самое полезное в жизни – это собственный опыт» (В. Скотт).
«Добродетель человека измеряется ни необыкновенными подвигами, а его ежедневным усилием» (Б. Паскаль).
«Мало обладать выдающимися качествами, надо еще уметь ими пользоваться» (Ф. Ларошфуко).
Габриель Гарсиа Маркес "13 ФРАЗ О ЖИЗНИ"
1.Я люблю тебя не за то, кто ты, а за то, кто я, когда я с тобой.
2.Ни один человек не заслуживает твоих слез, а те, кто заслуживают, не заставят тебя плакать.
3.Только потому, что кто-то не любит тебя так, как тебе хочется, не значит, что он не любит тебя всей душой.
4.Настоящий друг - это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце.
5.Худший способ скучать по человеку - это быть с ним и понимать, что он никогда не будет твоим.
6.Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, кто-то может влюбиться в твою улыбку.
7.Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты - весь мир.
8.Не трать время на человека, который не стремиться провести его с тобой.
9.Возможно, Бог хочет, чтобы мы встречали не тех людей до того, как встретим того единственного человека. Чтобы, когда это случится, мы были благодарны.
10.Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было.
11.Всегда найдутся люди, которые причинят тебе боль. Нужно продолжать верить людям, просто быть чуть осторожнее.
12.Стань лучше и сам пойми, кто ты, прежде чем встретишь нового человека и будешь надеяться, что он тебя поймет.
13.Не прилагай столько усилий, все самое лучшее случается неожиданно.
Как-то в одно селение пришёл и остался жить старый мудрый человек. Он любил детей и проводил с ними много времени. Ещё он любил делать им подарки, но дарил только хрупкие вещи. Как ни старались дети быть аккуратными, их новые игрушки часто ломались. Дети расстраивались и горько плакали. Проходило какое-то время, мудрец снова дарил им игрушки, но ещё более хрупкие.
Однажды родители не выдержали и пришли к нему:
— Ты мудр и желаешь нашим детям только добра. Но зачем ты делаешь им такие подарки? Они стараются, как могут, но игрушки всё равно ломаются, и дети плачут. А ведь игрушки так прекрасны, что не играть с ними невозможно.
— Пройдёт совсем немного лет, — улыбнулся старец, — и кто-то подарит им своё сердце. Может быть, это научит их обращаться с этим бесценным даром хоть немного аккуратней?
Притча от Пауло Коэльо
Учитель сказал:
— Мой дорогой ученик, я должен сообщить тебе что-то, что ты возможно не знаешь. Я думал о том, как сделать эти новости менее трудными для слуха: как добавить ярких цветов, плюс обещание Рая, панораму Абсолюта, запутать тайными объяснениями — но этого не будет. Вдохни глубоко и подготовься сам. Я должен быть прямым и гарантирую, что абсолютно уверен в том, что тебе говорю. Это надёжный прогноз, абсолютно не сомневайся в этом. Это следующее: ты умираешь. Это может быть завтра или спустя пятьдесят лет, но, рано или поздно, ты умрешь. Даже если ты этого не захочешь. Даже если у тебя другие планы. Думай тщательно о том, что ты собираешься сделать сегодня. И завтра. И со своей оставшейся жизнью.
К одному мудрецу пришел человек и сказал: «Что мне следует делать, чтобы стать мудрым?» Учитель ответил: «Выйди и постой там». А на улице шел дождь. И человек удивился: «Ну как это может помочь мне?» Он вышел из дома и стал там, а дождь лил и лил. Человек полностью промок, вода проникла под одежду. Через десять минут он вернулся и сказал: «Я постоял там, что теперь?»
Мудрец ответил: «Что случилось? Когда ты там стоял, дано ли тебе было какое-нибудь открытие?»
Человек ответил: «Открытие? Я просто думал, что выгляжу как глупец!»
Мудрец сказал: «Это великое открытие! Это начало мудрости! Теперь ты можешь начинать. Ты на правильной дороге. Если ты знаешь, что ты глупец, то изменения уже начались» («Хасидская мудрость»)
«Никто не может судить о других, пока не научится судить о себе самом» (И. Гете).
«Если вас никто не любит, будьте уверены, – это ваша вина» (Ф. Добридж).
«Доброта, высказанная нам каким-либо человеком, привязывает нас к нему» (Ж.-Ж. Руссо).
«Когда мы счастливы, мы всегда добры; но когда мы добры, мы не всегда счастливы» (О. Уайльд).
«Кто слишком долго думает о том, чтобы делать добро, тому нет времени быть добрым» (Р. Тагор).
«Жизнь – не зрелище и не праздник; жизнь – трудное занятие» (Д. Сантаяна).
«Люди, которым всегда некогда, обыкновенно ничего не делают» (Г. Лихтенберг).
«Счастье целиком без примеси страданий не бывает» (В. Шекспир).
«Когда человек не знает, к какой пристани он держит путь, для него ни один ветер не будет попутным» (Сенека).
«Видеть несправедливость и молчать – это значит, самому участвовать в ней». (Ж.-Ж. Руссо).
«Самое полезное в жизни – это собственный опыт» (В. Скотт).
«Добродетель человека измеряется ни необыкновенными подвигами, а его ежедневным усилием» (Б. Паскаль).
«Мало обладать выдающимися качествами, надо еще уметь ими пользоваться» (Ф. Ларошфуко).
Габриель Гарсиа Маркес "13 ФРАЗ О ЖИЗНИ"
1.Я люблю тебя не за то, кто ты, а за то, кто я, когда я с тобой.
2.Ни один человек не заслуживает твоих слез, а те, кто заслуживают, не заставят тебя плакать.
3.Только потому, что кто-то не любит тебя так, как тебе хочется, не значит, что он не любит тебя всей душой.
4.Настоящий друг - это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце.
5.Худший способ скучать по человеку - это быть с ним и понимать, что он никогда не будет твоим.
6.Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, кто-то может влюбиться в твою улыбку.
7.Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты - весь мир.
8.Не трать время на человека, который не стремиться провести его с тобой.
9.Возможно, Бог хочет, чтобы мы встречали не тех людей до того, как встретим того единственного человека. Чтобы, когда это случится, мы были благодарны.
10.Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было.
11.Всегда найдутся люди, которые причинят тебе боль. Нужно продолжать верить людям, просто быть чуть осторожнее.
12.Стань лучше и сам пойми, кто ты, прежде чем встретишь нового человека и будешь надеяться, что он тебя поймет.
13.Не прилагай столько усилий, все самое лучшее случается неожиданно.
Коментарі [0]
27 січня 2009 | 21:50
Переїхав.
Навіть не знаю з чого почати. Навіть боюсь, бо то на довго… Всього не опишеш, вже і не згадаєш всього. Але спробую.
З чого почалось. Почалось все з мого приїзду сюди. Ні навіть раніше, ще коли я був в Україні, друзі не відмовилися прийняти мене в гості і розділити їх житло. Мене зустріли в аеропорту, мене довезли на таксі, помогли із сумками, все пам’ятаю як зараз. Як я себе почував? Я переживав що загублюся, як буду жити в такому великому місті – де жодної людини крім двох друзів не знаю? Ладно, якби ще мову знав. А так – як сліпий з відкритими очима.
Помогли з документами, сказали що і де треба оформити в першу чергу, що далі робити. Дали Інтернет (я без нього не можу). Та що там – навіть кормили мене!
Все це отримав безкоштовно! З мене не взяли ні цента. Шапку долу перед ними. За 12 тижнів ми так звикли один до одного, що тепер скучаємо. Приходиш додому і все не так… Тиждень пролетів швидко – клопотів багато. Але коли сядеш відпочити, чи просто задумаєшся – все… треба себе чимось займати. Інакше – депресія і зіпсований настрій.
Без друзів ми справді ніхто. Не те щоби ніхто – але одна людина би не вижила, це точно.
Що я хотів цим сказати? Я хотів подякувати Золтанам (я їх так називаю, сам не знаю чому, але мені подобається) за їх допомогу. Сподіваюсь що колись у мене буде можливість їм якось віддячити. Добре запам’ятав слова Мар’яни: «нам нічого від тебе не треба, нам свого часу допомогли і я мріяла про те, щоб мати можливість комусь теж так допомогти»… Але ж я то знаю що їм помогли не так як вони мені…
Переїхав минулої суботи, рівно тиждень тому. Не знав за що братися. Всі мої манатки влізли в машину за раз. :) Більше того, влізло навіть ліжко з матрацом, яке знову ж таки позичили Товти. Приїхав розгрузив все, перевірив чи робить новий холодильник і плита і поїхав за покупками. Мені треба було купити практично все. Не треба було лиш одяг і каструлі. В першу чергу, звичайно, їда. В перший і другий день я купив дуже багато, перед першими покупками навіть не складав списку, який смисл, якщо в тебе нічого немає, правильно? Список тільки склав вже після того як розкладав по місцям куплене. Коротше – вийшло багато і по речам і по грошам. Вже залишилось купити небагато, але то вже не так «горить» і ті речі дорогі, треба ще малость підзаробити.
[замахався тайпати, пішов спати, завтра продовжить…]
[JAN-25]
Так от, переїхавши я не знав за що братися. Візьмусь за одне – а воно тягне за собою інше і вже не пам’ятаєш навіщо ти це робиш, чи що робив спершу. Ну нічого, я справився, все перемив, розклав по місяцям (чи де найшов місце ))) ).
Вихідні пройшли дуже швидко, я всього і не встиг. В понеділок на роботу. На новому місці не спиться. Чуєш звуки до яких не звик… Не виспався. Далі знову домашні клопоти і головне – готувати собі їжу… Зварив бульйон і він получився з першого разу! І не поганий! ))) Його мені вистачило на цілий тиждень. )
Так тиждень і пролетів. Зранку швидко на роботу, на роботі затримуєшся, бо не встигаємо, додому вже стомлений. Поїв, ще щось поробив і спати. Дедалі сплю краще. До всього можна звикнути.
Спочатку і холодно було. Власники якісь мусульмани, а ті якогось чуда холоду не бояться взагалі. Серед тижня якось зранку бачив жінку в тапочках на босу ногу, а на дворі не те що тільки сніг лежить, так ще мороз -18. А їй пофіг. Ну я, звичайно, не мусульманин і гарно нажалівся, що житло ніфіга не тепле і якщо не піднімуть температуру, то куплю обігрівач і буду ним грітись. Подіяло. Правда я помітив, що вдень все одно виключають, а коли я прихожу – то включають швиденько… ))) В загальному з цією проблемою порішили.
На рахунок погоди. Дуже гарна зима. Сніг є і не тане, а тільки падає. Вражає як може мінятися різко погода і температура. На початку тижня були морози, під кінець потепліло вдень до +1, а в ніч з п’ятниці на суботу впала до -19, а відчуття, як -25.
В п’ятницю спілкувався з колегами програмістами-китайцями (в прямому і переносному значенні цього слова) по телефону. Я матюкався. Після розмови запитав шефа скільки вони в Канаді. Виявляється більше трьох років! За цей час можна було не тільки англійську вивчити, але й французьку перфектно. В загальному попередження Золтана справдилося: тут почути нормальну англійську мову – досить важко. Стільки емігрантів і так паршиво говорять… Шеф відмінно говорить на трьох мовах: німецькій, французькій і англійській. Так що є в кого вчитися. Сказав мені, що буду тоді лиш добре говорити, коли буду мислити на цій мові. До речі, собаки на фотках - то його. Обидві розумні, класні і послушні.
Навчився користуватись круїз контролем. І не думав, що то така класна штука! Моментом звик. І тепер користуюсь на хайвеях просто чудо. До речі, став набагато спокійніше їздити і краще орієнтуватися. З GPS-ом їжджу тільки в нові місця, а на роботу, додому, до Золтанів можу вже добратися і без нього. По дорозі вже дивлюсь і по сторонам, не тільки на машину, що спереду і знаки. Коротше – все переходить на підсвідомість. В середу вранці був дуже гарний схід сонця. Зранку мороз, чисте-чисте голубе-голубе небо і сходить сонце. Все блистить і світиться. В мене аж настрій так піднявся… Пожалів, що фотоапарат не взяв. Та він би і не передав того всього. Наступного ранку взяв фотоапарат. Пішов легкий сніг. Я пофоркав з машини село, в я кому живу. Близько дитсадок і школа, магазини великі, трохи далеко, але на машині – близько. Кольори регіону: білий, жовтий і блакитний. Це все що нагадує про Україну. ))) Взагалі росіян тут багато. В магазині від кожного четвертого-пятого чую російську мову.
А-а-а. На днях же ж Обама присягу приймав. Скільки радості, скільки новин, скільки честі. Не людина, а ідол якийсь. Я відверто зрозуміти не можу, чого канадці так йому радіють і приділяють стільки уваги. Обама приняв присягу, він так говорив, він сяк дивився, в Обами сьогодні перший робочий день, він із сім’єю переїхали у Вашингтон, у нього погасло світло на другому поверсі, напевно пішов спати перед важким трудовим днем… і т.д. Ще б веб-камеру йому в ліжко поставили. Щоб всі знали – в Обами встав! Ну ще розумію двох дівчат кірзових – президент нігер, родич по пальмі. Але чого білі так радіють? Мар’яна, по словам Золтана, казала, що всі дівчата в школі теж такі раді, що пісяють кип’ятком. Чому??? Потроху став собі пояснювати причину вже під кінець тижня, слухаючи новини. Виявляється, вони всі чекають месію, який за мить вирішить їх економічну кризу! ))) Вся Америка живе в кредит. А тут втрачає роботу велика кількість населення. Нема роботи, немає чим погашати кредит, немає чим погашати кредит за машину, за житло, за телевізор, холодильник і взагалі все – то віддавай їх… І тут пішло поїхало… Всі перестають купляти, бо перестають бути платоспроможними. Перестають купувати, втрачає сенс виробництво. Зупиняється виробництво – звільняють народ. І так по колу, получається сніжна лавина. Про неї всі мовчать, але всі знають. Чому мовчать? Тому що ніхто не знає що робити. З чого все почалось? Я думаю з нафти і кредитної схеми Америки (США + Канада). Коли ціна на нафту в 2008 році почала бити рекорди, то тут навіть і не задумалися над цим. Вся Америка їздить просто неміряно багато спалюючи пального і за день долаючи шокуючи для Європи відстані. На роботу кожен день в ОДНУ сторону можуть їздити по 100 км. Це раз. По-друге біля кожного будинку щонайменше 2 автомобілі. У декого два на людину! По-третє – об’єми двигунів. У саму кончену консервну банку ставлять 2,8 л! у джипи по 5 л!!! Та хто таке потягне? Нафта з Ірака не допомогла… Все. Немає дешевого пального, і вже не буде. Хто буде купляти машини з такими літражами? Ніхто не купляє машини – автомобільна промисловість зупинилася. Ну а далі все поїхало і закрутилось. В чергу стала іпотечне і довгострокове кредитування. Люди почали віддавати свої машини і квартири. Думаєте вони потрібні банкам? Кому ці банки їх продадуть? Давай придумовувати як би залишити ці квартири власникам, але і щоб гроші вони платили. Як так зробити? Давайте відкладемо платіж на два місяці, можливо ви знайдете гроші і залишитесь у своєму будиночку зі своєю машиною. Ура! Супер! Тільки маленька поправочка, через два місяці ви повинні сплатити заборгованість по зовсім іншій ставці… Жопа! А, до речі, в Америці, на скільки мені відомо, немає державного банку! Всі банки комерційні! І що? А те що навіть уряд для своїх потреб врегулювання економікою зичить гроші у комерційних банках!!! Продовжувати? Не важко здогадатися після цього кому насправді належить влада.
Недавно Золтан дав цікаву задачку. (він тепер експерт по кризовій ситуації і готується до гірших часів :) ) Так от, шановні, може в когось є відповідь? Мені дуже цікаво. От банки дають довгострокові кредити на нерухомість, автомобілі і взагалі цінні речі. Ці речі мають свою ціну. Ціна товару – еквівалент кількості грошей. Щ о служить еталоном вартості купюри – ніхто не знає. Колись це був так званий золотий запас країни. Але не відходимо від теми. Значить будинок допустим коштує 300 тис. баксів. Це його вартість. Але ви берете позику з 15-20% і фактично переплачуєте за будинок. Його вартість не змінилася, але ви переплатили банку 20% вартості! Де ці гроші? Зароблені? Так, зароблені, так це послуга, але де еквівалент втілений в товарі? Ці гроші не могли просто з неба впасти? Скажете інфляція – поглинає якраз цей надлишок грошової маси. Фіг там! Інфляція у 8% крах економіці (так, знаю, що не для України, в українців просто свій станок для штампування грошей є… ))). Так от 18-20% і 8% якось не в’яжеться, правда? То де діваються гроші? Точніше звідки вони беруться??? Дуже цікаво. Можливо відповідь проста, бо я не економіст, але я готовий посперечатися. :)
Хімічна водичка. Ще як жив у Золтана на свята у нас біло стільки їжі і випивки, що все не залізло в холодильник. Вирішили частину покласти на балкон – чим не холодильник? Так от Золтан якось витягнув з «холодильника» замерлі СОЛЕНІ огірки і місцеву водичку типу Спрайта. Так от, солені огірки замерзли, а солодка водичка – ні! ))) От так от..
Вчора ходили святкувати день народження Золтана у стейкхауз. Шикарне місце. (Див. фотки) Дуже сподобалось. Коли заходили – було напівпорожнє, а коли виходили – вже черга. І стейк сподобався. Жаль, що пити не мож. Мене кортіло, якщо чесно бахнути з Золтаном за його здоров’я. А після стейку – десерт. Шикарний чізкейк. Ще такого не їв. Каже Золтан, що я просто маю спробувати справжнє американське блюдо від якого попа росте. ))) Потім поїхав додому по нічному Торонто. Дуже гарне коли світиться все. Гарне. На швидкості, та й просто так – моя мильниця не може сфоткати, тому маємо те, що маємо.
Сьогодні зварив грибів суп. Ще не спробував, але виглядає апетитно. А ще привезли матрац, чехол до нього і коробку (під нього). Коробка не влізла в мій бесмент. Сказали щоб передзвонив в магазин і замовив роздільну.
Вот. Ну все. Багато чого упустив, але і так не мало вишло. Мені ще треба посуду перемити і машину переставити. І спати! (На помилки бажано не звертати уваги, або пробачити – ніколи не перечитую те, що написав)
Супер грибовий суп. І матрац який купив більше тижня тому і лиш сьогодні привезли. Коробка під матрац невлізла в двері. попросили змінити замовлення на розділену на дві частини...
І матрац який купив більше тижня тому і лиш сьогодні привезли. Коробка під матрац невлізла в двері. попросили змінити замовлення на розділену на дві частини...Коментарі [0]
25 січня 2009 | 22:10
Погода
Погода в нас щось почала мінятися дуже різко. Вчора зранку валив сніг, в обід була температура +1 за Цельсієм, а вночі -21, а то й менше. Зара теж дубак і можливий сніг. Така погода до вихідних.
Коментарі [1]
14 січня 2009 | 21:50
SMS
Мені якось одночасно всі перестали писати СМС. Пишуть тільки ті, хто ще по тій чи іншій причині не знає, що я в Канаді. Навіть МТС на порядок менше реклами відсилає. Що трапилось? Криза? Відправка СМС для вас коштує стільки ж як по Україні…
Чи мене вже забувать/забули?..
Коментарі [3]
14 січня 2009 | 21:45