|
||
"Перші кроки" в відео
Дали мені покористуватися цифровою відеокамерою. І тут почалось… Про саму зйомку я мовчу, так, як ще не знімав. А про оцифровку знятого відео… Блін, аж голова болить. Перечитано багато, і ще більше перепробувано відомими методами «тика» і т.д. :) Зате тепер хоч трохи розуміюся в методах оцифроки, типами файлів, кодеках і іншій лабуді. Можу якісно оцифрувати (тут я маю на увазі перекинути в комп) зняте відео, розбити на сцени, добавити пару ефектів (наприклад перехід між сценами) і записати це все гарно в один стиснутий файл чи ДВД, чим я ці два вечори і «страдаю».
Коментарі [0]
26 січня 2005 | 20:14
Цікавий спам
Незнаю яким чином, але попав я у розсилку цікавих речей від невідомого мені Олександра. Одним приколом просто не можу не поділитись. %)))
Вчера своего мужа наконец то уговорила люстру хрустальную купить, дорогууущую (полгода копили). Поехали в магазин, взяли люстру и на крыльях радости домой, по дороге прихватили коньячку - обмыть это дело. Сели за стол, врезали по 50, потом повторили, ну и говорю, а давай Васек все-таки сегодня повесим, мужик разомлевший, то ли от коньяка, то ли от моего щастья согласился. Поставили стул, на него табуретку, взгромоздился мой на табуретку, а меня заставил ее придерживать. Стою щастливая наблюдаю как мой орел под потолком колдует, (а он почему-то в семейных трусняках был), перевожу взгляд ниже, и что я вижу – из этих симпатичных трусиков выкатилось яичко, ну я от умиления взяла и так легонечко дала щелбанчика. Мой "ГОРДЫЙ ОРЕЛ" как полетит с этой эстакады, вместе с люстрой, которая расколотилась вдребезги, вскакивает и с остатком люстры ко мне подскакивает. Думала убъет, а он говорит: -Б.. как током пи#д#нуло , прямо до яиц дошло, хорошо не насмерть! Коментарі [0]
24 січня 2005 | 18:32
Активний відпочинок
Не знаю як так вийшло, але вчора вдалося поїхати покататися на лижах. Одразу скажу, що поїздка вдалася. Але все по порядку. З самого Нового року було бажання поїхати покататись, але весь час щось заважало, то снігу не було, то робота не дозволяла, то ще якась біда. А ще, як по «закону подлості», коли щось плануєш, то обов’язково не зможеш це зробити. От тому я і не планував поїхати, а просто вранці зібрався і поїхав. Вже по дорозі падав лапатий-лапатий сніг, ми розуміли, що погода «не лльотна», але нас вже ніщо не могло зупинити. Доїхали. Взяли на прокат все, що треба і пішли пробувати. Спочатку все було проти нас. Мокрий, ще не утоптаний сніг лип до лиж і ботів – неможливо було нормально кататись. Не довго мучаючись пішли і натерли лижи воском, перестав падати сніг і все пішло на лад. Покатались на славу, стомились, відпочили, ще півгодини покатались і додому. Народу було не міряно, тому підйомника не чекали і піднімали до половини гори пішкарусом. Тому і катались не так вже і багато і стомились швидко. Але для першого разу, навіть дуже всі задоволені поїздкою. Вибрані фото тут.
Коментарі [2]
23 січня 2005 | 14:23
Хороший анекдот
Летит сорока в лесу хвостом вперед. Летит она так, летит. Лиса увидела - обалдела: “Ты чё?”. А сорока: “Так ведь революция у нас!”. Ну, лиса в момент прониклась, на тропе развернулась - и себе хвостом вперед. Бежала-кренделяла, а навстречу хвосту заяц. Увидел такое удобное дело - и трахнул лису. Та отряхнулась и дальше задом вперед. А тут - волк. Ну и он этот подарок судьбы принял. Лиса прыть сбавила, но тем же макаром дальше попетляла. А тут - медведь. Ну, медведь, конечно, на изготовку, не промахнулся и в кайфе сильно помял. Полумертвая лиса, враскоряку бредущая задом, снова увидела сороку, бодро летящую задом, и говорит: “Че ж такое делается, одни страдания и на жопу приключения, а ты говорила: “Революция!”. “Ну, - отвечает сорока, - это ж у нас наверху революция, а вас внизу как имели, так и будут ебать!”.
Коментарі [0]
22 січня 2005 | 19:34
Я став дядя!
Сабж. Ноу коментс...
Радості немає меж. Сестричка вчора народила хлопця. 3,9 кг, 56 см. Богатир! Коментарі [0]
21 січня 2005 | 12:27
Погода
Це просто кайф, не передати ці відчуття коли їдеш по свіжому снігу. Не витримала душа, і по дорозі додому звернув в Боздошському парку на площадку, де тренуються починаючі водії. І почав „відриватись по повній”... Дві хвилини і в мене вже поворот на 180 вдавався як у профі. Хвилин 10 покружляв і далі додому довольний „як слон”. Не знаю хто мене порозуміє, словами відчуттів не передати. :)
Коментарі [0]
20 січня 2005 | 21:31
Всі на лижи, санки,...
Народ, сніг за вікном валить!!!
погнали всі на лижи, санки і т.д., короче в гори! Коментарі [0]
20 січня 2005 | 20:17
Поїздка до Львова
Позавчора (у вівторок) їздив у Львів. Поїздка вдалася.
Про дорогу. Дорога була сухою і чистою, відносно небагато було машин. Сніг був тільки в горах на перевалі, у Львівщині така ж сама погода як у нас. Дорога по Закарпаттю була оцінена спочатку на 5 з великим мінусом (по 5-ти бальній системі), а коли ми заїхали за перевал на сторону сусідньої області, то зрозуміли, що дорога у Закарпатті – просто ідеальна в порівнянні. За перевалом (в Нижніх воротах) був доволі великий відрізок дороги із великими ямами і вибоїнами. А далі можна знову було тиснути на газ, що ми, власне, і зробили. Про мій БМВ. У Львів ми доїхали за три години. Я був задоволений і собою (як водієм) і машиною, яка себе просто «показала». Жодних натяків на якусь несправність чи ще щось. До речі, перед від’їздом я відкрив капот, щоб перевірити всі рідини. Відкрив кришку радіатора і був приємно здивований, що доливати нічого не потрібно. Як відкрив – так і закрив. :) Про мету поїздки. Метою нашої поїздки було знайти людину, яка допомагає із імміграцією до Канади. (До речі, я Львова зовсім не знаю і вулицю, яку мені потрібно досить швидко знайшов на карті в Інтернеті. А саме на БігМірі. Рекомендую, як кажуть.) Знайшли ми потрібний будинок досить швидко. Зупинялися лише двічі: перший раз запитатись де ми знаходимось, другий – де знаходиться необхідна вулиця. Наш прийом. Я був вражений, що людина, з котрою ми будемо мати справу – інвалід. А точніше, паралізовані всі кінцівки. Як вияснилось пізніше, це людина із дуже сильним характером (і не дивно, правда?) і дуже міцними зв’язками, розумна і у якої багато друзів. Після перегляду наших документів у мене виникло природне запитання: чи є в мене можливість виїхати і які в мене шанси? На яке я отримав хорошу відповідь: немає такої людини, яка б не могла емігрувати, а точніше, яку б ми не могли «оформити». Ще після розмови стало зрозуміло, що в нього багато друзів в самій Канаді і по всій Канаді. Розмова наша тривала досить довго. Я не розраховував на даку довгу бесіду. Дізнались все, що нас цікавило і почули багато цікавого про сам процес і життя в Канаді. Одним словом – це окрема розмова. Що робити і скільки коштує – знаємо. Тепер справа за нами. Дорога додому. Після розмови ми відправились пообідати. Поїли добре (ціни такі ж як у нас у «Венеції». наприклад). Після обіду – одразу рушили додому, оскільки ми і так затримались. При всьому моєму бажанню встигнути вдосвіта доїхати до перевалу, щоб минути ям, ми так і не встигли. У дві-три ями я таки попав. Дорога додому здавалась довшою в два рази, хоч як з’ясувалося пізніше, доїхали ми за 3,5 години. Можливо тому, що це була дорога додому, а можливо тому, що ми були всі стомлені. Але поїздкою і її результатами всі задоволені. Коментарі [0]
20 січня 2005 | 20:15
Тест-драйв Genius Wireless TwinTouch+ Optical Valu
Спершу поясню що це таке. Це «джентльменський набір» радіо клавіатури, оптичної радіо мишки і зарядного-приймача (в одному), який приєднується до одного УСБ-порту. Працюю на ній вже дні три-чотири. Спочатку дуже зрадів. Радіус дії просто вражає. Ніяких шнурів і все дуже стильне. Наступні плюси – це акумулятори і зарядне. В комплекті ідуть 6 «пальчикових» акумуляторів 1300 мА/год: 2 – в мишу, 2 – в клаву, 2 на зарядку в «резерв». Зарядне і приймач, як я вже писав, це один пристрій, що приєднується до УСБ порту. Стояти може будь-де (перевірено), у мене стоїть під столом, біля модему. Тобто комплектація – відмінна.
Тепер негативне. Перше негативне, але не серйозне, це відмінність розташування декотрих кнопок на новій клавіатурі від «старої» (Sven PowerOffice 7000). На третій день роботи звикаєш. І я вже знову шустро можу натискати Ctrl+Enter і т.д. Другий, знову не значний негативний фактор – важка миша. Два важких акумулятори даються в знаки і до того ж вона трохи менша за попередню мишку. Але і до того, можна звикнути. Тепер про саме сумне – це реакція пристроїв. В роботі з прикладними програма і вікнах – все в нормі (терпимо). А гратися – неможливо. Тест проводився в NFS Underground II і старих добрих Козаках. В першому випадку клавіатура відмовлялася виконувати комбінації клавіш, а в другому – миша нестерпно тормозила. Висновки. Для офісу – це навіть дуже хороший і стильний набір. Для дому – теж хороша штука, якщо паралельно мати «просту» клаву з мишою (для ігор). Для дизайну – не раджу, не підходить. Коментарі [1]
20 січня 2005 | 11:23
"Запах женщины"
Переглянув вчора фільм "Запах женщины" з Аль Пачіно в головній ролі (хороший фільм) і почув від нього фразу, з якою думаю погодиться більша частина мужиків: "Больше всего в жизни я люблю женщин, потом, уже где-то дальше, на втором месте - Ferrari". :)
Коментарі [0]
14 січня 2005 | 22:47
|
||